Країна

                                         Люксембург

Походження назви

     Ім'я Люксембург походить від одного старовинного укріплення, яке спочатку називали Лутцебург. З 963 року відома назва Люцлінбургус, а з 1125 року Lucelenburgensis en opidum et castrum Luxelenburgensis. Назва Люксембург складається з двох слів німецького походження: лутіла (маленький) і бург (замок). У пізньому середньовіччі під впливом французької мови держава стали називати Люксембург.

Гімн

Wou d'Uelzécht durech d'Wisen zéit,
Duerch d'Fielsen d'Sauer brécht,
Wou d'Rief laanscht d'Musel dofteg bléit,
Den Himmel Wäin ons mécht:
Dat ass onst Land, fir dat mer géif
Hei nidden alles won,
Ons Heemechtsland dat mir so déif
An onsen Hierzer dron.
Ons Hemechtsland dat mir so déif
An onsen Hierzer dron.

(2)
An sengem donkle Bëscherkranz,
Vum Fridde stëll bewaacht,
Sou ouni Pronk an deire Glanz
Gemittlech léif et laacht;
Säi Vollek frou sech soë kann,
An 't si keng eidel Dreem:
Wéi wunnt et sech sou heemlech dran,
Wéi as 't sou gutt doheem!

(3)
Gesank, Gesank vu Bierg an Dall
Der Äärd, déi äis gedron;
D'Léift huet en treie Widderhall
A jidder Broscht gedon;
Fir, d'Hemecht ass keng Weis ze schéin;
All Wuert, dat vun er klénkt,
Gräift äis an d' Séil wéi Himmelstéin
An d'A wéi Feier blénkt

(4)

O Du do uewen, deen seng Hand

Duerch d'Welt d'Natioune leet,

Behitt Du d'Lëtzebuerger Land

Vru friemem Joch a Leed;

Du hues ons all als Kanner schon

De fräie Geescht jo ginn,

Looss viru blénken d'Fräiheetssonn,

Déi mir so laang gesinn!

Looss virublénken d'Fräiheetssonn,

Déi mir sou laang gesinn!